Найголовніший компонент у складі газобетону – це газоутворювач, крім нього використовується кварцовий пісок, цемент, а також використовуються компоненти, такі як гіпс і вапно.

Процес газоутворення в суміші, обумовлений хімічною реакцією газоутворювача з розчином, на основі вапна або сильнолужної суміші. Внаслідок такої реакції відбувається виділення газу (водню або кисню).

Існує кілька технологій виробництва газобетону. Спосіб виробництва за допомогою пергідролю відрізняється від усіх і основного способу, на основі алюмінієвого порошку. В основу способу покладено специфічні властивості пергідролю, такі як газовиділення.

При додаванні в цементний розчин пергідроль починає розкладатися вже через 1-2 хвилини, через це його необхідно додавати в останню чергу. Для досягнення найбільшого ефекту змішуйте пергідроль з добре розмішаним, що має єдину консистенцію розчином.

Для виготовлення газобетону в 150-літровій мішалці на один заміс використовується:
– Цементу 105-110 кг;
– гіпсу 15-18 кг;
– Води 65-70 л;
– Пергідроль технічний 37% 4-5 л.

У розчинозмішувач засипається гіпс, цемент, заливається підігріта вода і перемішується 3-4 хвилини. У результаті повинен вийти розчин однорідної консистенції, заливається пергідроль і чекаєте ще 30-40 секунд, далі розчин розливається по формах.

У розчині пергідроль починає розкладатися, виділяючи кисень. Цей процес необхідний для отримання комірчастої структури. Приготовлений розчин необхідно оперативно розлити із мішалки за формами. Форму після заливання розчину, вже через 1 – 2 години, можна пересувати, вирівняти і затерти поверхню. Газобетон на основі пергідролю дуже швидко твердне.

Тривалість пропарювання виробу:
-нагрів камери до температури 70-80 ° С – від 2 до 3 годин;
-витримка в камері при температурі 70-80 ° С – від 8 до 10 годин;
-охолодження виробу до температури 30-40 ° С – від 1 до 2 годин.